DE eng

Search in the Catalogues and Directories

Hits 1 – 1 of 1

1
KOMMUNIKATIVE KOMPETENZ MIT FOKUS AUF GESPROCHENE SPRACHE ; COMMUNICATIVE COMPETENCE IN FOCUS ON SOUNDING SPEECH ; КОМУНИКАТИВНА КОМПЕТЕНЦІЯ У ФОКУСІ ЗВУКОВОГО МОВЛЕННЯ
In: Writings in Romance-Germanic Philology; № 2(45) (2020); 137-146 ; Записки з романо-германської філології; № 2(45) (2020); 137-146 ; 2518-7627 ; 2307-4604 (2020)
Abstract: Im Beitrag werden die im Bereich der gesprochenen Sprache liegenden Fragen zur Kommunikationsfähigkeit im Zusammenhang mit der muttersprachlichen Interferenz behandelt. Da die gesprochene Sprache heutzutage im Vordergrund steht, hat die Lautsprache in der Massenkommunikation den führenden Platz eingenommen. Fremdsprachenlernen wird als kognitiver und kreativer Prozess der Aufnahme, Speicherung und Aktivierung von Sprachdaten im Gedächtnis verstanden. Diese spezifisch gesprochensprachliche Norm wird im Deutschunterricht wegen des in der Sprachwissenschaft herrschenden Skriptizismus wenig berücksichtigt und diese Autorität der Schrift wird durch die geschriebene Sprache beurteilt. Das führt häufig dazu, dass Deutschlehrendende oft Schriftdeutsch sprechen. Damit die Deutschlernenden uneingeschränkt kommunikationsfähig sind, bedarf es einer Ausspracheschulung, die sich nicht an einer von Muttersprachlern nicht realisierbaren Ideallautung orientiert, sondern an einer lebendigen Sprechrealität. Der durch Interferenz verursachte sogenannte Verwirrungsprozess geht immer vom Sprachsystem aus, zum Beispiel, die für den deutschen Konsonantismus charakteristische Fortisierung der Lenis fällt in der Sprechwirklichkeit (noch nicht in Kodizes) nicht nur im Wort- und Silbenauslaut auf, sondern sie erstreckt sich auch partiell auf Positionen bei koartikulatorischer Entstimmlichung der Lenis vor Fortes (Stimmlosigkeitsassimilation) und im Auslaut. Die Nichtbeachtung der dem deutschen Sprachsystem eigentümlichen Konsonantenmodifikationen führt zu zahlreichen typischen Fehlern bei Fremdsprachenlernenden und erschwert die Perzeption der authentischen gesprochenen Sprache. Die Entwicklung der fremdsprachigen kommunikativen Kompetenz ist ohne Förderung perzeptiv-artikulatorischer Teilkompetenzen und ohne Einbettung der Phonetik in die mündlichkeitsbezogenen Kompetenzen nicht denkbar, was eine Forderung nach einem authentischen handlungsorientierten Sprachunterricht voraussetzt. Die gesprochene Mediensprache ist im Unterricht vielseitig einsetzbar, da hier sowohl nationale Standardvaritäten, als auch verschiedene phonostilistische Ebenen, z.B. vorgelesene Sprache, reproduzierendes, memoriertes und frei produzierendes Sprechen präsentiert sind. ; The article focuses on problems of obtaining by students communicative competence in conditions of sounding speech taking into account their mother tongue and specific German articulation. Sounding speech compared with the written one takes the lead in Mass communication. It assumes high level of perceptive and articulatory subcompetence which is a significant component of common foreign communicative competence. Unfortunately, up to now the practice of teaching foreign languages has focused on the written speech, which exerts negative influence on quality of foreign sounding speech. The necessary strategy for obtaining communicative competence is the following: methodically approved system of phonetic exercises, which takes into account the mother tongue of students to prevent its interference and typical mistakes; communicative nature of the introductory phonetic course. The specific feature of German consonants is that the fortization of fricative consonants (Lenes) at the end of a word and syllable results in their full devocalization. Coarticulation, i.e., progressive assimilation on devocalization, leads to fractional participation of vocal cords in position Fortes/Lenes. However, in oral activity partial invoicing or devocalization also occurs in the beginning of the word. Non-compliance with consonant modifications essential for the German language in oral speech results in students’ typical mistakes and complicates listening comprehension of the authentic sounding speech. The developing of common foreign communicative competence is unconceivable without obtaining perceptive and articulatory subcompetences and deepening pronunciation and speaking skills. That is definitely assumed to be required by authentic action-oriented foreign language teaching. The sounding media speech can be variedly substituted with both national standard variants and different phonostylistic levels, which are represented by read, reproduced, memorised and freely produced speech. ; Стаття висвітлює питання оволодіння студентами комунікативною компетенцією в умовах звукового мовлення, враховуючи інтерференцію рідної мови та особливості німецької артикуляції. Звукове мовлення, яке займає у порівнянні з письмовим провідне місце в масовій комунікації передбачає наявність досить високого рівня перцептивної та артикуляторної субкомпетенцій, які є важливими складовими іншомовної комунікативної компетенції в цілому. Не зважаючи на це, в практиці викладання іноземної мови до сих пір робиться акцент на письмовому мовленні, що негативно впливає на якість володіння іншомовним звуковим мовленням. Методично виправданою є складена система фонетичних вправ, в якій найважливішими принципами є врахування рідної мови студентів для подолання впливу інтерференції та типових помилок, а також комунікативна орієнтованість вступного фонетичного курсу, є необхідною умовою для оволодіння студентами комунікативної компетенції. Характерна для німецького консонантизму фортизація дзвінких шумних приголосних (Lenes), що розповсюджується не тільки на позиції кінця слова та складу, призводить до їх тотального оглушення. Часткова втрата участі голосових зв’язок спостерігається в позиції Fortes/Lenes у результаті коартикуляції (прогресивна асиміляція з оглушення), а в мовній дійсності часткове оглушення поширюється також на початок слова. Недотримання властивих німецький системі приголосних модифікацій у мовному потоці призводить до типових помилок студентів та ускладнює сприйняття на слух автентичного звукового мовлення. Розвитку іншомовної комунікативної компетенції сприяє оволодіння перцептивною та артикуляторною субкомпетенціями та поглиблення фонетичних навичок при звуковому мовленні, що є необхідною передумовою кожного автентичного орієнтованого на дії заняття іноземної мови. На заняттях звукове медіа мовлення може різноманітно використовуватися, як національні нормативні варіанти, так і різні фоностилістичні рівні, наприклад, прочитане, відтворене, вивчене та вільно створюване мовлення.
Keyword: ; sounding speech; ; звукове мовлення; Assimilation; communicative competence; fortization; Fotisierung; gesprochene Sprache; interference; Interferenz; kommunikative Kompetenz; perceptive and articulatory subcompetences; perzeptive und artikulatorische Teilkompetenzen; асиміляція; комуникативна компетенція; перцептивна та артикуляторна субкомпетенціі; фортизація; інтерференція
URL: http://rgnotes.onu.edu.ua/article/view/218227
BASE
Hide details

Catalogues
0
0
0
0
0
0
0
Bibliographies
0
0
0
0
0
0
0
0
0
Linked Open Data catalogues
0
Online resources
0
0
0
0
Open access documents
1
0
0
0
0
© 2013 - 2024 Lin|gu|is|tik | Imprint | Privacy Policy | Datenschutzeinstellungen ändern